Дякую Боже, достаток даруєш,
Молитви й прохання сердечнії чуєш.
Дякую Боже, що Ти направляєш,
Добробутом стежку життєву встеляєш.
Я дякую Боже за все, що я маю,
Від серця подяку для Тебе складаю.
...А що як не так? Як тоді мені жити?,
Чи зможу як ранше, мій Боже, любити?
Чи зможу тоді тую ж пісню співати?,
Як ранше чи зможу Тебе прославляти?
Чи схочу молитись і Бога шукати,
Щоб Ім'я святеє Його величати?
Чи зможу, як Іов, сказати: "Бог правий,
Один Він достоєн постійної слави."
Чи зможу сказати: "Будь благословенний,
І в горі і в радості - я раб смиренний?"
Чи зможу змовчати, щоби не роптати,
Як гарні достатки почнуть убувати?
Тоді як земля перестане родити,
Чи зможу Ісуса благословити?
Чи зможу, чи зможу?..Ісус, поможи,
Як Ти обіцяв і в біді не лиши.
Щоб світлом була і Тобою цінила,
Найдужче за все в цьому світі любила.
Ти в горі і в радості лишся зі Мною,
Щоб завжди втішатися, Боже, Тобою.
Ісусе, Ісусе, мені поможи,
Не зраджувать Тебе на грішній землі.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Наша вера. - Николай Зимин Всё преходяще,всё не совершенно.Даже человеческая любовь.Пусть самая крепкая и нерушимая.Всё проходит,но Божия Любовь вечна и неизменна.Доверься Ему и Он поможет тебе в самых трудных испытаниях жизни.Это истина,которую я испытываю каждый час моей жизни.Мы можем изменить,но Он неизменен.
Чего мы все хотим?Остаться здесь?
Или оставив все свое земное,
Готовиться мы будем на земле
К иному миру,где живет святое?
И если и нужны мы Богу там..,
Нужны Ему без пятен и порока.
Готовь себя и душу к небесам.
Готовым только ты увидешь Бога!
