Материальность мысли проявляется в воплощении дел. Вот так возьмешь стамесочку, кияночку и по пространству, по пространству… И вот уже из глыбы непроявленного вещества проявляется лик прекрасного творения, под названием – Событие! Как кто-то восторгается, как кто-то шепеляво и заносчиво критикует, а кто-то и не заметит вовсе… А мысль все стучит себе потихоньку кияночкой по стамесочке, только слышен звук тук-тук-тук… - тихо – Мысль работает, воплощается! Делайте чаще свой тук-тук-тук, не бойтесь не проявленной материи, любое ваше доброе Событие, произведенное вами, найдет свой отклик и поддержку во Вселенной! Радуйтесь! Ваша мысль – материальна, ибо Творец и есть в вас! Им движемся и Им существуем!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
А у Вас? - виктор Это мое самое первое творение. Лежало с еще тех времен, когда на столах стояли "286"-е, а "Windows 95" звучало почти как песня. С тех пор эта зарисовочка резалась, кромсалась, изменялась. Жалко было бросать. Что из этого получилось, хотелось бы узнать у читателей. Буду благодарен за критику (в т.ч.)
