Качнулась речная травинка,
от лапок большой стрекозы
слетевшей так низко над лечкой.
Прозрачными крыльями звонко
лучи преломляя треща,
как бойкая воднаа фея.
Кругом тишина и покой
разливаются мирно.
Могучая сила дерев
в воде отражает
всю силу свою издали.
Покой нарушается только,
лишь звоном живительной,
тихой-претихой капелью росы.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
