Тебе честь, слава и хвала
И каждый день мои уста
Тебе об этом говорят,
Я прославлять Иисуса рад.
Все, что хорошее во мне,
Что не валяюсь я на дне
И жизнь моя в сиянье света,
Как благодарен я за это
Тебе, единственный мой Бог.
Из тьмы Ты выбраться помог,
Ты указал мне жизни путь,
Не надо лишь с него свернуть.
Даешь любовь, здоровье, силы
Где без Тебя меня носило бы.
В моих делах Твоя рука
И только лишь она нужна.
Ты мой помошник, Ты мой щит,
Проступки Ты мои прости.
К чему стремлюсь-всегда победа,
Как благодарен я за это.
Ты знаешь, что будет во благо,
Что совершенно мне не надо.
Под крепкою Твоей десницей
Счастливые я вижу лица.
И день с хвалы я начинаю,
Только Тебя лишь прославляю.
Тебе честь, слава и хвала
Вчера, сегодня, на века.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
